Приємно, коли заходиш у кімнату, а тепер пригощають мандаринкою. Так просто змусити людину усміхнутися, а так приємно, коли тебе змушують усміхнутися або подумати про щось приємне. А як часто ми робимо людям приємно? Як часто ми думаємо про інших та забуваємо про себе? Невже це важко - просто усміхнутися, просто принести чаю, просто пригостити цукеркою?...Варіантів не багато - всього один - ні - не важко. А як часто ми це робимо - як часто даруємо свої усмішки або змушуємо подарувати усмішку нам? Задумаймося! А це ж так просто, достатньо навіть простого слова.
Як казав Екзюпері - Єдино справжня розкіш - розкіш людського спілкування. Спілкуймося, усміхаємося, даруймо щастя!
четвер, 13 грудня 2007 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
9 коментарів:
льохко!
Щоб завтра усі прийшли на роботу зі шматочком щастя!
( це я тебе надихнула таке писать?)
Ну а хто мандаринки, крім Миколая роздає:))
тьотя в переході, за 15 грн кілограм ;)
ви такі чудові і різнокольорові :) гарні і придатні - до будь-яких забав.
Тьотя про-дає, а не роз-дає.
Ну а щодо гарні - так, Наталя, ми саме такі:)) Чудові-чудові
сам себе не похвалиш, сидиш як...
как вы сделали такие прикольные фотки
ой, я научилась :)
геній!!!
Дописати коментар