Сьогодні з легкої руки Альони ми стали осередком враннішніх зустрічей при каві. Ну, насправді стала бібіліотека, а ми вже так, як її тимчасово постійні жителі. думаю, ми скоро так звикнем до бібліотеки, що буде дуже важко звідси йти, навіть в нововідремонтовану кімнату.

А взагалі, робота в офісі під час тотальної відпустки дуже специфічна. Наче і графік напружений, і справ дуже багато, але відчуття напіввідпустки все ж присутнє.